16 листопада 2020 року
Колесник Ганна,
адвокат, голова Комітету захисту прав людини НААУ
Свєтлічний Ігор,
адвокат, голова секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини НААУ
У реєстрі судових рішень є численні приклади того, коли кримінальне провадження в певний день поступає до суду, а на наступний – уже призначають підготовче судове засідання і в той же день виносяться вирок із реальним покаранням або з випробувальни терміном відповідно до чинного кримінального кодексу, при цьому вирок виносять без присутності сторін. Тому варто з’ясувати, чим справи про кримінальні проступки відрізняються від справ про кримінальні правопорушення та які нові можливості захисту надав законодавець адвокатам та їхнім підзахисним.
З уведенням у дію законодавства щодо кримінальних проступків (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), що набрав чинності 01 липня 2020 року, деякі кримінальні провадження стали розглядатися швидко, це значна економія процесуального часу та зменшення навантаження на всіх учасників кримінального процесу, уключаючи обвинувачених, потерпілих та суддів, не кажучи вже про свідків й експертів, яких можуть узагалі не викликати до суду.
Стосовно цієї ситуації маємо іншу думку, пов’язану з тим, що такі швидкі справи й вироки не тільки невигідні для сторони захисту, а й часто несправедливі, оскільки вони, як і угоди про визнання винуватості, інколи можуть бути результатом психологічного тиску сторони обвинувачення, помноженої на вразливий стан та правову необізнаність винуватої особи. Спробуємо розібратися, чи це дійсно так.
Читайте далі: https://www.hsa.org.ua/blog/abetka-zahysnyka-shhodo-kryminalnyh-prostupkiv/